Вивчаємо мову жестів : Мова жестів для вчителя

НЕ-МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ
МОВА ЖЕСТІВ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Ці поради адресовано всім педагогам, які творчо ставляться до роботи. Автор пропонує корисні рекомендації, що полегшать індивідуальну роботу з дітьми й батьками, допоможуть дібрати ключик до будь-якого учня, знайти спільну мову з колегами й керівництвом. І, найголовніше, покажуть, як отримувати задоволення від роботи, знаходити час і сили для себе та своїх близьких, бути чудовим учителем і просто щасливою людиною.

Ваша постава, погляд, міміка, жести – ось далеко не повний перелік усіх тих компонентів, що складають систему сигналів вашого тіла. Це і є мова тіла. Наше тіло говорить постійно. Кожної секунди сигналізує, воно про щось, будь то зосередженість, сонливість, недовіра, відстороненість чи закоханість. Більше того, на думку психологів, спілкування між людьми не дві третини є невербальним і лише третя частина інформації доходить до нас шляхом вербальної (словесної) комунікації.

«Єдина розкіш на землі – це розкіш людського спілкування».

А. де Сент-Екзюпері.

Існує легенда, що до Сократа привели людину, про яку він мав скласти власну думку. Мудрець довго дивився на нього, а потім вигукнув: «Та говори ж нарешті, щоб я міг тебе побачити».

При першому спілкуванні з людиною невербальній комунікації приділяється 55 %,тембру голосу та інтонації – 38 % і лише потім інформації – 7 %.

Навіщо вчителеві знати мову жестів? Дивне запитання. Ось уявіть собі: ви ведете урок. Перед вами група, учнів двадцять п'ять або навіть тридцять. Цікаво знати, що думає кожна дитина? Хочеться зрозуміти, кому слухати урок цікаво, а хто відверто знудився? Хочете знати, говорить учень правду чи намагається обдурити вас?

Знов-таки, знання мови жестів допомагає подолати комунікативні бар'єри не лише на уроці, але й на батьківських зборах, під час виступу на педраді, в особистому спілкуванні з людьми.

Але знати мову жестів корисно не лише для роботи з дітьми.

«Я така рада тебе бачити!» — вигукує жінка, але при цьому її жести й погляд свідчать про зворотне.

«Слово честі, я здавав вам контрольну роботу, але не знаю, куди вона тепер поділася!» - - виправдовується учень, але з його жестів ви розумієте, що, швидше за все, він говорить неправду.

Один із головних інформаторів у спілкуванні — наш погляд. Як це не дивно, але напрямок нашого погляду видає знавцю, яка півкуля го¬ловного мозку в нас зараз працює. Ще ви можете визначити, наскільки людина впевнена в собі, говорить вона правду чи бреше, яких емоцій сповнена.

МЕТОДИЧНІ ОРІЄНТИРИ

Якщо погляд спрямований ліворуч, значить, у цей момент домінує ліва півкуля, а вона відповідає за логіку й раціоналізм. Ваш співрозмовник дивиться праворуч? Виходить, головну роль зараз відведено правій півкулі, відповідальній за емоції.

Як визначити нещирість співрозмовника? Погляд, що йде праворуч, у поєднанні із жестом «руки, наближені до обличчя», свідчить про те, що людина шукає слова виправдання, а не згадує ситуацію.

Зверніть увагу на кілька позицій у напрямку погляду.

Напрямок погляду
Інтерпретація

Ліворуч угору - Людина намагається відновити в пам'яті зорові образи тих подій, що сталися раніше або були вигадані нею не зараз

Ліворуч убік - Людина згадує звуки, які вона чула раніше або сама раніше вигадала Ліворуч униз – розмовляє сама із собою і аналізує свої фізичні відчуття

Праворуч угору - Людина створює зорові образи, фантазує або говорить неправду

Праворуч убік - Людина намагається створити слухові образи, згадати те, що вона колись чула або складає музику чи говорить неправду

Праворуч униз - Людина переживає емоції, які сама вигадала

Якщо ваш співрозмовник посилено кліпає очима, швидше за все, він не дуже щирий у розмові з вами і намагається приховати це.

Посміхайтеся, це допомагає спілкуватися!

Аналізуючи вираз обличчя співрозмовника, ми обов'язково звертаємо увагу на його посмішку. Посмішка є ознакою позитивних емоцій, і ми найчастіше сприймаємо її як знак привітного ставлення до нас. Але ж посмішки бувають різні.

Занадто активна усмішливість співрозмовника може означати не лише позитивне ставлення до співрозмовника, але й потребу в схваленні;
крива посмішка, за якої рот ніби «з'їжджає» у той чи інший бік, свідчить про контрольовану нервозність;
якщо людина посміхається й при цьому її брови підняті, ми можемо зробити висновок про її готовність підкорятися комусь більш сильному;
навпаки, посмішка й опущені брови свідчать про те, що ваш спів-розмовник виявляє свою перевагу;
посмішка без підйому нижніх повік викриває нещирість співрозмов-ника;
посмішка з постійним розширенням очей без їх закривання свідчить про погрозу, яку демонструє вам співрозмовник.

А тепер проаналізуймо жести вашого співрозмовника й використаймо набуті знання на практиці. Адже саме мова жестів дає нам можливість по-справжньому читати думки співрозмовника й вести розмову так, як це вигідно нам.

Потирання підборіддя
Цей жест явно свідчить про те, що співрозмовник намагається при¬йняти рішення. Зверніть увагу на учня, який стоїть біля дошки й потирає підборіддя. Не заважайте йому, він уже близький до розв'язання задачі.

Потирання долонь
Так чинить людина, коли вона чимось зацікавлена і смакує щось цікаве й важливе для себе.

Шпилеподібне положення рук
Рідко коли такий жест можна побачити в дітей, лише як варіант копіювання поводження дорослих. У дорослих він означає, що ваш співрозмовник намагається керувати вами й тим самим підкреслює свою чільну позицію. Цей жест ще називають жестом «усезнайки».

Потирання шиї
Усією долонею або пальцем руки. Мабуть, цей жест часто траплявся вам у ваших учнів. Він означає, що людина відчуває невпевненість і сумніви. Досить часто зустрічається як у дітей, так і в дорослих.

Прикривання рота рукою
Нерідко цей жест можна побачити саме в дітей. Дорослі частіше за-кривають рот кулаком, і це свідчить про те, що ми хочемо стримати якісь слова. Іноді ми навіть покахикуємо, але це так, про людське око, лише для того щоб приховати свої думки й почуття.

Почісування вуха
У такий спосіб дитина (і дорослий) намагається ніби відгородити¬ся від інформації, яку чує. Якщо перекласти це мовою вербальною, то дитина сигналізує нам: «Я тебе не чую!» Тут уже варто звернути увагу на цей жест і спробувати привернути увагу своїх слухачів якимось прийомом.

Пальці в роті
Цей жест має свої різновиди — ручка в роті, дужка окулярів у роті. Жест свідчить про те, що дитина або дорослий має потребу в підтримці та схваленні.

Руки, закинуті за голову
Ваш співрозмовник намагається показати вам, хто головний у цій розмові. Так часто роблять начальники в присутності своїх підлеглих. У дітей подібна поза трапляється в підлітковому віці, коли протест і потреба в самоствердженні змушують дітей доводити дорослим, що вони вже виросли й також мають право голосу.

Жест оцінки

Руки в кишенях
Видають невпевненість людини в собі або у своєму поводженні за¬раз. Якщо ви помічаєте, що під час вашої бесіди співрозмовник раптом сунув руки в кишені, можете зробити висновок, що тема розмови більше не цікавить його або він не згодний із вашою точкою зору й тому не прагне продовжувати розмову.

Торкання носа
Швидше за все це жести людини, захопленої зненацька, або яка по-боюється, що так станеться. У будь-якому разі цей жест свідчить про розгубленість людини.

Торкання вух
Якщо ви помічаєте, що людина робить такі жести, які нагадують вам те, що вона прислухається, намагається краще вас почути, то це свідчить про зацікавленість вашого співрозмовника. Якщо ж ви бачите, що людина прикриває вуха долонями або окремими пальцями, значить, вона не бажає чути певну інформацію й усіма способами намагається перешкодити її потраплянню до своєї голови.

Долоні вгору
Відкритий, довірчий жест, який співрозмовник може тлумачити як приязнь, доброзичливе ставлення.

Долоня ребром
Рішучий жест, яким людина зазвичай намагається підкреслити свою мову. Долоня ніби рубає повітря. Може сприйматися як агресивний жест.

Долоня вниз
Жест «начальника» або людини, старшої за віком. Домінуючий жест, що вимагає від співрозмовника підпорядкування.

Руки за спиною
Такий жест свідчить про те, що людина впевнена в собі.

Захист руками
Коли ми почуваємося невпевнено, ми схрещуємо руки на грудях. Варіантів подібних жестів чимало. Руки можуть бути схрещені із захо-ваними зап'ястками або кисті рук можуть бути відкриті. Ми використовуємо подібні бар'єри для того, щоб відмежуватися від неприємної для нас ситуації й відчути себе впевненіше.

Руки в боки
Панівна позиція, за допомогою якої співрозмовник сигналізує про свою твердість і перевагу над вами. Так зазвичай поводяться люди, які перебувають на «своїй території» і почуваються дуже впевнено.

Покусування нігтів
Невпевненість у собі, внутрішнє занепокоєння, потреба зняти на¬пруження; у дітей така дія свідчить, можливо, про гіподинамію.

Збирання з одягу невидимих ворсинок
Незгода з вашою точкою зору, але при цьому небажання вступати у відкриту конфронтацію.

Голова схилена набік
Якщо при цьому погляд співрозмовника спрямований униз, то це свідчить про підлеглу позицію співрозмовника. Якщо голова нахилена вперед і при цьому людина дивиться на вас з-під лоба, значить, вона не згодна з вашою точкою зору й перебуває в опозиції щодо вас або вашої думки.

Голова трохи нахилена назад
Швидше за все, така поза свідчить про агресивність вашого співрозмовника. Погляд «в одну точку» Зовсім не обов'язково свідчить про негативне ставлення до вас співрозмовника. Так іноді дивляться люди, які обмірковують якесь рішення або проблем.

Ось декілька порад невербального спілкування вчителя з учнями на уроці.

Перш, ніж розпочати урок, дайте можливість вашому поглядові повільно „побродити” по класові. Ви прямо-таки збирайте погляди учнів. Не починайте говорити, тільки-но переступивши поріг класу. Краще зачекайте, поки учнів заспокояться. Інакше викажете ваше хвилювання, що негативно вплине на дисципліну в класі. Вітаючись з учнями на початку уроку: „Доброго ранку. Я хотів би розпочати наш урок”, не спрямовуйте очі у вікно. Цей погляд по-зрадницькому викаже, чого насправді хотів би вчитель: втекти туди, куди показує його погляд.

Під час уроку підшукайте собі позитивно настроєного учня. Адже ви нервуватимете ще більше, якщо видивитеся собі учня, який, скажімо, позіхає постійно у вас на уроці, а то й взагалі вас не сприймає. То ж знайдіть собі учня із знаком „+”, який зацікавлено слухає ваш матеріал. Цей позитивний контакт з одним учнем автоматично переноситься і на всіх інших. Адже, з точки зору кожного учня, ви дивитеся саме на нього, то ж кожен приписуватиме собі цей „доброзичливий” погляд.

По можливості уникайте неспокійного ходіння туди-сюди перед групою. Ви тим самим відвертаєте увагу дітей від змісту уроку. Але й стояти, як вкопаному, не слід. Поки ви хвилин 20 пояснюєте новий матеріал, не завадило б двічі ти тричі спокійно перейти на інше місце. Та не кваптеся і не гарячкуйте. Під час зміни місця постарайтеся посилити візуальний контакт з окремими учнями. найвигідніше місце для вчителя – поблизу вчительського столу. Але не слід весь час стояти за столом. Тим самим ви поставите бар’єр, що дуже заважатиме вашим взаєминам із групою. Найліпше, якщо ви відкрито стоятимете перед групою, неподалік вашого столу. Тоді учні зможуть вас бачити на повний зріст.

А тепер щодо пози вчителя біля дошки. В критичній фазі вчителі-початківці, як правило, починають відступати все далі назад від класу до дошки. Цього не слід робити, потрібно знайти в собі мужність зробити крок уперед назустріч.

Мабуть, ще складнішою виявляється ситуація, коли вчитель змушений повернутися до дошки, щоб записати матеріал. Дисципліна в групі відразу погіршується і вчитель поспіхом записує, щоб знову повернутися до групи. Часто вчитель, записуючи щось на дошці, хоче одночасно звернутися до класу, скажімо, поставити якесь запитання. Недосвідчені вчителі повертають тоді голову переважно через праве плече, в той час як весь корпус залишається повернутим до дошки. Така поза заважатиме відкритому спілкуванню вчителя з класом. Краще було б відірватись на якусь мить від дошки і відкрито повернутися до класу. Між дошкою та учнями виникає таким чином символічне комунікативне коло, що довершується постаттю вчителя.

Слідкуйте за своєю поставою. Вона не повинна посилати негативних сигналів. Уникайте використання сигналу зверхності, а саме – не закидайте голову назад під час вербальної атаки учнів. Бо ця ваша удавана „перевага” над ними чітко вказує на тимчасову втрату самоконтролю.

Відмовтеся від сигналів, що передають такі емоції, як: глузливість (висміювання), ворожість (корпус відведений назад, обидві руки відсторонююче простягнуті до учнів), нудьгу (нерухомий погляд у далечінь, глибокі зітхання, позіхання, позирання час від часу на годинника), нетерпіння (вчитель тарабанить пальцями по столу чи постукує ногою об підлогу). Всі ці пусті жести годяться для того, щоб відштовхнути від вас учнів. Уникайте і тих сигналів, які переносять на учнів вашу власну невпевненість у собі (вчитель сіпається, нахиляє вперед корпус, схрещує ноги чи обхвачує ними ніжку стільця).

Звертаючись до групи, використовуйте широкі, відкриті, але спокійні жести. Руки при цьому мають рухатися на рівні грудей, долонями догори. Ваші жести мають йти перед словами і ні в якому разі – навпаки. Найліпше, якщо руки вільно поєднуються на рівні грудей і живота. Цей жест виражає невимушену зосередженість чи зосереджений спокій.

Ніколи не крутіть крейду в руках. Дуже обережно використовуйте такі жести, як постукування вказівним пальцем по столу, погрозливі жести (стиснуті в кулаки руки), жести відведення (долонями як бар’єр вперед). Завжди уникайте пустих жестів, приміром, безцільного розмахуваннями руками.

Що ж стосується міміки, то намагайтеся відкрито дивитися учням у вічі. Коли не хочете виглядати нервовим чи емоційно хитким, уникайте часто прикривати рота, потирати носа чи щоки, стискувати губи, морщити лоба та здіймати брови.

Секрети ефективного спілкування:

Говори так, щоб тебе почули…

Слухай так, щоб зрозуміти про що йдеться…Створюй умови для того, щоб ситуація навколо процесу спілкування сприяла комунікації…

МІНІ-ТЕСТ «ЧИ РОЗУМІЮ Я МОВУ ЖЕСТІВ?»

Для того щоб зрозуміти, наскільки грамотно ви володієте мовою жестів, дайте відповіді на кілька запитань.

1. Чи легко ви можете визначити, що людина нещира з вами?
2. Спробуйте проаналізувати, чи часто ви виявляєтеся праві щодо люд-ських якостей того, кого бачите вперше?
3. Якщо вам потрібно звернутися до когось із проханням про послугу, чи завжди ви вмієте вибрати слушний момент, коли ваш співрозмов¬ник перебуває в гарному настрої й не відмовить вам?
4. Чи можете ви досить точно оцінити стан людини ще до того, як почали з нею розмовляти?
5. Чи згодні ви з таким твердженням: «Ви завжди передчуваєте сварку або конфліктну ситуацію заздалегідь, ще до того, як вона сталася»?

Якщо ви ствердно відповіли на ці п'ять запитань, то, швидше за все, у вас дуже гарні здатності до читання мови жестів і ви досить легко зчитуєте ті таємні знаки, які вам подає співрозмовник.