Поради батькам

           

 Мільйони людей самого різного віку у всьому світі страждають від проблем, пов'язаних з втратою слуху. Це фізична проблема здоров'я, яка може виникнути і розвиватися у будь-який час. В більшості випадків втрата слуху відбувається поступово і в більшості випадків завжди безболісно. Люди можуть протягом декількох років не помічати, що проблема існує в їхньому житті, адже хвороба розвивається настільки поволі, що спочатку може бути ледве помітною. В результаті поступового пропадає здатність людей чути звуки і голоси навколо них. А це впливає не тільки на них самих, але і на життя навколишніх людей. Люди створені так, що без спілкування їхнє життя втрачає сенс… Все кругом з народження сприймається очима, і вухами, і тактильно. А як же бути тим, хто по волі випадку не може чути? Адже потреба в спілкуванні не відпадає. 

Зовсім інакше йде справа з дітьми. Ці діти якомога раніше повинні бути оглянуті отоларингологом. У них необхідно провести дослідження слуху за допомогою однієї з об'єктивних методик (імпедансометрія, СВП, отоакустична емісія).

У слабочуючих і глухих дітей з рано придбаними чи уродженими недоліками слуху статичні і локомоторні функції відстають у своєму розвитку. На першому році життя в глухих дітей відзначається відставання в термінах утримання голови, запізнювання в оволодінні ходьбою. Діти часто не володіють тим руховим досвідом, що є до цього часу в дітей, що чують: не вміють швидко бігати, стрибати, повзати, робити найпростіші рухи, наслідуючи дорослих. Сформовані рухи характеризуються порушенням координації, орієнтування в просторі, острахом висоти, сповільненістю і скутістю. Найбільша своєрідність у розвитку рухових якостей у дошкільників з порушеннями слуху відзначається в рівнях швидкісних якостей і рівноваги. Слабочуючі діти трирічного віку не виконують завдання на збереження статичної рівноваги, з якими справляються однолітки, що чують. Хоча в дошкільному віці в дітей з порушеннями слуху починається процес поліпшення стану рівноваги, різких змін не відбувається. Глухі діти за показниками якості рівноваги поступаються не тільки чуючим, але і сліпим, слабозорим і розумово відсталим дітям.

Багатьом слабочуючим і глухим дітям притаманні порушення дрібної моторики (рухів пальців, артикуляційного апарата), що відбивається надалі на формуванні різних видів дитячої діяльності. При виконанні багатьох рухів, у тому числі і побутових, діти з вадами слуху створюють зайвий шум, неритмічні й уповільнені рухи. Це виявляється в хибкій ході, човганні ногами, некоординованих і неспритних рухах. Спостерігається асиметрія кроків, похитування корпусу, підвищена різкість рухів. Відсутність вербального спілкування в процесі формування рухів також є однією з причин, що знижують якість рухів. Серед дітей з порушеннями слуху виділяються ті, у кого є залишкові явища ДЦП, що зв'язано з паралічами і парезами тулуба, різко обмежуючи пересування дітей у просторі. Негативний вплив на моторний розвиток дошкільників з порушеннями слуху створює великий обсяг статичних навантажень, пов'язаний з безліччю занять у дитячому садку. Гіподинамія, на думку Г. В. Трофимової, є однією з причин недостатнього розвитку деяких рухових якостей, викликає і збільшує порушення постави, плоскостопість у глухих і слабочуючих дошкільників.

         Не обов'язково чекати, доки дитина заговорить, щоб повноцінно з нею спілкуватись. Діти вчаться розуміти мову дорослих задовго до того, як вимовлять свої перші слова. Крім того, вони люблять наслідувати та із задоволенням повторюють різноманітні знаки. Тому першим засобом спілкування може стати мова жестів. Вона виведе комунікацію з малям на новий рівень. Як правильно використовувати мову жестів і з чого почати?

Основи мови жестів для дітей

Перші усвідомлені та зрозумілі слова дитина починає вимовляти ближче до року. Однак її активний лексикон залишається мізерним. Вона розуміє багато слів з того, що говорять дорослі, але дати відповідь чи розказати поки ще не може. Малюк гнівається, що його не розуміють, й більшість своїх прохань «озвучує» плачем.

Американські вчені (насамперед Джозеф Гарсія) спостерігали за розвитком мовлення у дітей, чиї батьки мали вади слуху. На диво, вони починали розмовляти раніше, аніж діти здорових батьків.Цьому сприяло «спілкування» мовою жестів. Воно покращує комунікативні навички малят, сприяє більшій впевненості. Адже дитині так приємно, коли батьки її розуміють!

Щоб навчити дитину спілкуванню за допомогою знаків та мови жестів, необхідно запастись терпінням. Чим менший малюк, тим довше він буде запам'ятовувати той чи інший жест і повторить його значно пізніше. Ідеальний вік для початку навчання – 4-5 місяців. Саме в цьому віці діти починають придивлятись до жестів й сприймати їх. А повторити більшість знаків вони зможуть, починаючи с 7-8 місяців, коли координація рухів стане більш розвинутою.

Яких правил слід дотримуватись, коли спілкуєтесь з малюком мовою жестів:

1. Перетворити навчання в заняття, приємне для всіх учасників. Якщо мама з татом ставитимуться до цього, як до навчання, й нав'язливо пропонуватимуть його малому, він дуже швидко відмовиться від подібного спілкування. Воно обов'язково має бути у форматі гри.
2. Не забувати про слова. Головна мета спілкування знаками – не замінити ними мову, а допомогти дитини повідомляти щось рідним до того, як вона навчиться розмовляти. Тому кожен жест завжди має супроводжуватись відповідним словом. Саме так малюк буде розширювати свій словниковий запас, який йому знадобиться вже дуже скоро.
3. Використовувати тільки прості жести. Не потрібно вигадувати надто складних комбінацій. Тільки ті, що дитина здатна повторити й запам'ятати.
4. Чим менше, тим краще. Спершу для спілкування з дитиною буде достатньо 5-8 жестів. Коли вони закріпились й активно використовуються, можна поступово розширювати «словник».
5. Хвалити малюка за успіхи.Напевно, це найважливіше правило. Позитивне підкріплення вселяє в дитину впевненість й дарує справжнє задоволення від спілкування.

Більшість батьків, які спілкуються мовою жестів зі своїми дітьми, радять починати з демонстрації приємних й знайомих дій чи предметів. Наприклад, це може бути знак «ще!». Найпростіше його зобразити піднятим догори вказівним пальцем. Це означатиме повторення чогось ще раз – ще одне печиво, ще одна казка, ще одна гра в «ку-ку».

Переваги спілкування жестами

Чимало батьків остерігаються, що навчання дитини спілкуванню за допомогою знаків призведе до того, що потім вона почне «лінуватись» й заговорить пізніше. Адже її розуміють й так, то навіщо розмовляти? Це помилкове твердження! Навпаки – діти, що освоїли знакове спілкування, швидше переходять до словесного. Мова жестів стає перехідним етапом – його можна порівняти з повзанням до того, як маля почне ходити.

Якщо навчити дитину показувати жестами, що вона хоче їсти чи пити, можна уникнути «голодного» плачу. Знак «їсти» виглядає так – пальці однієї руки скласти  в «пучку» й піднести до рота. Знак «пити» - пальці складені в кулак, великий палець зведений доверху й показує на рот.

Головна перевага жестового спілкування – можливість для дитини показати, що саме вона хоче. Це надасть їй впевненості й знижує незадоволеність, яка виникає в ситуації нерозуміння. Та є й інші плюси подібної комунікації:

• раннє ведення діалогу – малюк може «відповідати» на питання дорослих знаками;
• розвиток мілкої моторики й координації пальців;
• тісніший зв'язок з батьками – розуміння одне одного призводить до бажання спілкуватись більше;
• розвиток пам'яті – дитина запам'ятовує не лише слова, але й жести-асоціації до них.

Найвагоміше ж для батьків – це можливість дізнатись й зрозуміти, про що думає їхня дитина, про що хоче розповісти. Мине зовсім небагато часу й вона почне сигналізувати жестами про речі, не помічені батьками, але важливі для нього. Наприклад, про песика, побаченого на прогулянці, чи гарну квітку, що «сховалась» в кущах.

Як правильно розпочати спілкування жестами 

 З чого починається жестова мова? Звичайно, як і всі мови – АЗБУКИ. Саме і ми почнемо з Українсько – російської азбуки. Давайте, попробуйте розімніть свої пальці і створіть за допомогою азбуки своє власне ім'я, потім прізвище і т.д. Саме головне, показувати чітко і не поспішаючи, щоб небуло "скоромовки". А далі перейдемо на цікавий розділ, про жестову мову, на якій розмовляють наші особливі люди - нечуючі.

Запорука успіху – терпіння й вміння подавити роздратованість. Жодна дитина не зможе відразу повторити жест за дорослим й пов'язати його с певною дією чи предметом. Тому мамам й татам необхідно запастися терпінням. Спочатку здаватиметься, що дитина взагалі не реагує на знаки, не запам'ятовує їх й не розуміє, як їх потрібно використовувати. Але через деякий час вона обов'язково почне жестикулювати.

Щоб навчання було успішним, необхідно діяти поступово:

1. Обрати перший жест, якому ви хочете навчити дитину. Жест повинен позначати знайомі предмети чи звичні дії – книга, м'яч, їсти, пити, спати, купатись.
2. Заволодіти увагою маленького. Оберіть момент, коли він ситий, бадьорий й готовий спілкуватись. Упіймайте погляд дитини, покажіть йому обраний предмет чи дію.
3. Вимовіть слово й покажіть знак, який йому відповідає. Робіть так кожного разу, коли в поле зору маленької дитини потрапляє цей предмет чи він виконує потрібну дію.
4. Повторюйте перелічені кроки, доки дитина не почне використовувати показаний жест.

Розглянемо порядок дій на прикладі квітки. Вперше ви можете зобразити його на прогулянці. Візьміть квітку, дайте її понюхати дитині й понюхайте самі. А потім складіть пальці в «пучку» й піднесіть її до носа, вдаючи, що вдихаєте квітковий аромат. Одночасно з цим вимовляйте слово «квітка». Повторюйте так кожного разу, коли будете бачити справжні чи намальовані квіти.

Залежно від віку дитини та її цікавості до тієї чи іншої речі/дії, вона зможе запам'ятати й повторити показаний жест через декілька днів чи тижнів. Якщо послідовно навчати дитину різноманітним знакам, то вже скоро її «словник» розшириться й жести почнуть складатись у фрази. Так, чимало малюків можуть показати знаками, що в небі пролетів літак чи за парканом сидить кішка.

Приблизний список знаків, які підійдуть для початку навчання

Джозеф Гарсія в своїй системі навчання дітей мові знаків пропонує використовувати офіційну мову жестів, прийняту в Америці для спілкування людей з вадами слуху. Інші вчені – Сьюзан Гудвін та Лінда Акредоло – рекомендують батькам створювати власні знаки, аби налагодити процес спілкування та взаєморозуміння з малюком. Почати навчання мові жестів ви можете із запропонованих нижче простих знаків:

• «спати» - з'єднані долоні покласти під щоку й нахилити голову вбік
• «читати/книга» - розкривати зведені долоні, імітуючи відкривання книги
• «авто» - взятись за уявне кермо й покрутити його в різні боки
• «птах» - помахати руками, немов крильми
• «м'яч» - стисність в руках уявний м'яч
• «купатися» - стиснутими кулаками робіть кругові рухи по грудях чи животу
• «дякую» - можна зобразити повітряний поцілунок чи з посмішкою прикласти долоню до грудей

У міру того, як маля буде опановувати цю мову, йому хотітиметься дізнаватись якомога більше жестів. Тому будьте готовими регулярно вигадувати нові знаки. Поступово їх замінять справжні слова, але багато дітей ще довго використовують улюблені жести. Це нормально, й з часом мова повністю витіснить жестикуляцію.


Характеристика методів навчання дітей з порушеннями слуху

Розуміння мовлення за умов порушеного слуху відбувається своєрідно і специфічно. Опорою для цього слугує зір, залишковий слух і вібраційне сприймання. Спостереження під час вимовляння за рухами губ, положенням язика, відстанню між зубами — позиціями органів артикуляції того, хто говорить забезпечує зорове сприймання мовлення або так зване “читання з губ”. Щоб навчити дитину сприймати мовлення в такий спосіб, необхідно привчати її уважно вдивлятися в обличчя співрозмовника, помічати окремі рухи, запам’ятовувати їх. Спочатку, звертаючись до дитини, потрібно щоразу обережно повертати личко малюка до себе, вказувати на свої губи перш ніж почати говорити. З часом дитина привчиться вдивлятися у рухи видимих органів мовлення. Щоб зорове сприймання мовлення стало можливим, потрібно дотримуватися таких правил: знаходитися обличчям до дитини; забезпечити хороше освітлення; не хитати головою; вимовляти чітко; не допускати занадто демонстративної, неприродної артикуляції; не припускатися спотворення звуків; говорити голосом нормальної сили; вимовляти у нормальному темпі, не допускати швидкого чи надто уповільненого говоріння.

На початку навчання потрібно використовувати ті слова, значення яких легко пояснити, показавши відповідний предмет чи продемонструвавши дію. Говоріння обов’язково супроводжувати таким показом, щоб будь-яке слово для дитини несло певний смисл, було змістовним, а не сприймалося тільки як єдність рухів і звуків. На цьому етапі слід уникати довгих речень, складних слів, значення яких важко пояснити. Добре розрізняються голосні звуки, а цілі групи приголосних зовні виглядають практично однаково. Для забезпечення розуміння широко використовується унаочнення: малюються реальні предмети, демонстрація, іграшки тощо. Слово саме по собі несе мінімум інформації, його сприймання в повсякденному спілкуванні відбувається у контексті з іншими словами. Тому і навчання сприймати мовленнєвий матеріал варто проводити не лише на окремих а й на словосполученнях, реченнях, коротких оповіданнях. Опанування такого спеціального сприймання потребує регулярного тренування, спеціального цілеспрямованого. З навчальною метою необхідно використовувати будь-яку ситуацію: прогулянку, режимні моменти, гру. розваги, спільну роботу тощо.

Жестовий спосіб передбачає навчання глухих на основі жестової мови(певний жест являється еквівалентом слова) та дактилології (пальцевої абетки, кожна літера абетки відповідає певному пальцевому знаку). За допомогою чистого усного методу глухих вчили говорити “без рук”, використовуючи тільки усне або писемне мовлення. У теперішній час змінилися методики, технології, технічне обладнання процесу виховання та навчання дітей з вадами слуху, але суть методів в більшості залишилась, як у минулому. Перша методика виховання та навчання глухих (слабочуючих) дітей дошкільного віку використовується у всіх державних дитячих садках кoмпенсуючого виду для глухих та слабочуючих дітей. В групах (не більше 6 дітей), які комплектуються за рішенням психолого-медико-педагогічних «консультацій, зараховуються глухі та слабочуючі діти віком від 1,5 – 2 років, термін навчання від 4 до 5 років. Дитячі садки компенсуючого типу, як пpавило, заклади інтернатного типу. Діти знаходяться в садочку весь тиждень, батьки спілкуються з ними тільки на вихідних. Позитивним є те, що дитина з вадами слуху знаходиться в системі спеціального навчально-виховного процесу. Фахівці створюють умови для компенсації розвитку глухих та слабочуючих дітей. При навчанні мові сурдопедагоги використовують такі допоміжні форми мови, як: письмова, дактильна. На жаль, певна замкнутість закладу, вузьке коло спілкування, збідненість емоційними враженнями, недостатнє спілкування з батьками не завжди дозволяють отримати високі результати реабілітації дошкільників з вадами слуху.

Як вивчити мову жестів

Ви хочете вивчити мову жестів просто з цікавості? Або для вас це є життєво необхідним для спілкування з близькою людиною? У будь-якому випадку, ви завжди зможете знайти однодумців і на просторах інтернету, і в реалі.

Інструкція

• Якщо ви непогано знаєте англійську мову (а в даному випадку ретранслятора буде недостатньо), зайдіть на один з англомовних сайтів (наприклад, на http://www.handspeak.com), присвячених не тільки мові жестів, а й усім труднощам, з якими щодня стикаються глухонімі люди . Можливо, що ознайомившись з матеріалами цих сайтів, ви зрозумієте, що мова жестів — це не дитяча забава і ставитися до людей, які не можуть спілкуватися з цим світом іншим шляхом, треба максимально дбайливо.

• На жаль, подібних російськомовних сайтів практично немає. Проте останнім часом силами ентузіастів підтримуються в робочому стані кілька блогів, присвячених і мови жестів, і проблем адаптації глухонімих. Один з них — http://jestov.net. На цьому сайті ви можете знайти практичне керівництво по освоєнню цієї мови, почитати новини та залишити свої коментарі з приводу прочитаного.

• Купуйте підручник з дактилолог. Такі підручники зараз рідко зустрінеш у вільному продажі (хіба що навчальні посібники, що представляють неповні та усічені відомості про мову жестів). Тому вам потрібно буде замовити його в одному з інтернет-магазинів або звернутися у великий книжковий центр і, ознайомившись з каталогом, оформити заявку.

• Купуйте підручник з дактилолог. Такі підручники зараз рідко зустрінеш у вільному продажі (хіба що навчальні посібники, що представляють неповні та усічені відомості про мову жестів). Тому вам потрібно буде замовити його в одному з інтернет-магазинів або звернутися у великий книжковий центр і, ознайомившись з каталогом, оформити заявку. Так, можна замовити нещодавно виданий словник мови жестів, що містить близько 1800 позицій. Не варто вважати, що в цій мові і справді існує така кількість жестів. Справа в тому, що багато понять — складові. Наприклад, 2 жесту: «чоловік» і «одружуватися» означають у перекладі слово «чоловік». Тому в процесі його вивчення необхідно придбати навик поділу конотації (слово в контексті, його емоційний аспект і т.п.) і денотації (пряме значення слова).

1. 
   • Зверніться в товариство глухих (в Товариство глухонімих в Україні та Республіці Білорусь) для того щоб замовити підручник через них або записатися на курси, які періодично організовують активісти суспільства, для тих, хто вирішив освоїти цю мову. Зверніть увагу: для здорових людей навчання здійснюється тільки на платній основі. Якщо ви живете в Москві, зверніться до спеціального центру вивчення мови жестів.

• Зайдіть в одну із соціальних мереж і знайдіть вже зареєстровану групу, що займається вивченням мови жестів, або організуйте свою.

• Купуйте DVD-курс вивчення мови жестів, випущений спеціально для чуючих людей, які бажають його вивчити. Він теж містить близько 1800 найпоширеніших жестів, необхідних для спілкування в побуті.

"Український жестівник для батьків" представляє понад тисячу найпоширеніших і найуживаніших жестових одиниць української жестової мови для щоденного вжитку. Даний посібник створений спільними силами Лабораторії жестової мови ІСП НАПН України та Українського товариства глухих та виданий в рамках Канадсько-Українського проекту "Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами" за сприяння та активної підтримки Канадського агенства міжнародного розвитку (CIDA).

      Адресований батькам нечуючих дітей, родинам, фахівцям, що працюють з нечуючими, а також усім, кому є цікавою українська жестова мова.Жестівник представляє понад тисячу найпоширеніших і найуживаніших жестових одиниць української жестової мови для щоденного вжитку.

Матеріал подано засобом фотоіллюстрацій жестів з підписом українською та англійською мовами.

Адресується батькам нечуючих дітей ,родинам, фахівцям, що працюють з нечуючими, а такуж усім, кому є цікавою українська жестова мова. Сайт http://knizhnik.zakupka.com/p/110649071-ukrainskiy-zhestivnik-dlya-batkiv-mova-zhestiv-v-fotoillyustraciyah/